Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води!
Приказки та прислів’я: на побутові теми.
Частина І
***
На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця.
***
Вік ізвікувати – не пальцем перекивати!
***
Вік ізвікувати – не в гостях побувати!
***
Вік прожити – не поле перейти!
***
Життя, як шержиста нива, - не пройдеш, ноги не вколовши.
***
Великому кораблю – велике плавання.
***
Кого почитають, того й величають.
***
Кому честь, тому й хвала.
***
Сват не сват, а так добрий чоловік.
***
Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту.
***
Як словом, так і ділом.
***
Подбай живим про те, щоб було чим добрим тебе мертвого спом’янути!
***
Добрі люди умирають, а діла їх живуть.
***
Доброму й добра пам’ять.
***
Вашими устами та мед пити.
***
Золото і в грязі блищить.
***
Живий про живе й думає.
***
Вище голови не стрибнеш.
***
Риба шукає – де глибше, а чоловік – де ліпше.
***
Напорскливий і під льодом не прохолоне.
***
Що за холод, як козак молод!
***
Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води!
***
Він не дасть собі в кашу наплювати.
***
Орлиний клекіт з-під хмари чути.
***
Орел мух не ловить.
***
Добре ковадло не боїться молота.
***
Хороша чутка далеко чутна.
***
Добрі вісті не лежать на місті.
***
Мале тілом, та велике духом.
***
З малої іскри великий вогонь буває.
***
З малої хмари великий дощ буває.
***
Хоч річка й невеличка, а береги ламає.
***
Прудка ріка береги розмиває.
***
Тиха вода глибока.
***
Гарнець маленький, та великий засік подужає.
(Гарнець – міра ваги сипучих тіл, дорівнює 3,28 літра)
***
Нема чоловіка без вади.
***
Рози без колючок не буває.
***
І сонце свої плями має.
***
І сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить.
***
Помилка за фальш не йде.
***
Хто не оре, той і огріхів не робить.
***
Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
***
Рожа і в терну гожа.
***
Не раз з кропивою і красний цвіт зривають.
***
І між капустою гарною є багацько гнилих качанів!
***
Нема лісу без вовка, а села – без лихого чоловіка.
***
Риба не без кості, а чоловік не без злості!
***
Горобець маленький, а серденько має.
***
Скільки світа – стільки й дива.
***
Нема краю без звичаю.
***
Що край – то звичай, що сторона – то новина.
***
У всякім подвір’ї своє повір’я.
***
Думка найхуткіша, земля найситніша, сон наймиліший.
***
Ранок вечора мудріший.
***
Слово старше, ніж гроші.
***
Слово до слова – зложиться мова.
***
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
***
Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка словом.
***
Коня керують уздами, а чоловіка словами.
***
Добре слово стоїть за завдаток.
***
Добре слово краще, ніж готові гроші.
***
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
***
Гостре словечко коле сердечко.
***
Слово – не стріла, а глибше ранить.
***
Рана загоїться, а лихе слово – ні.
***
Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приточиш.
***
Що вимовиш язиком, того не виб’єш і кілком.
***
Писаного сокирою не вирубаєш.
***
Що написано пером, то не виволочиш волом.
***
З пісні слова не викидають і свого не ставляють.
***
Нема байки без правди.
***
Язик до Києва доведе.
***
Язик на кінець світу заведе.
***
Не бувать би щастю – так нещастя помогло!
***
Щастя добре, а правда краще.
***
Що в серці вариться, то на лиці не втаїться.
***
Сяка-така напасть, а спати не дасть.
***
У кого що болить, той про те і говорить.
***
Кого не припікає, той не відсувається.
***
Одні очі і плачуть і сміються.
***
Кому легко на серці, до того увесь світ сміється.
***
Танцювати не хочеться, та черевички просяться.
***
Дівки в хороводі – наче маків цвіт на городі.
***
Дівка – як верба: її не поливай, а вона росте!
***
У всякої Пашки свої замашки.
***
В лісі лист, а в миру люди одне на одного не схожі.
***
У чужу душу не влізеш.
***
Чужа душа – темний ліс.
***
Щоб узнати чоловіка, треба з ним пуд солі з’їсти.
***
Щоб дати пораду, треба казати до ладу.
***
На круте дерево крутого треба клина.
***
Від своєї тіні не втечеш!
***
Піший кінному не товариш.
***
Сам собі чоловік не ворог.
***
Лучче одно око своє, ніж чужі двоє.
***
Близька соломка лучче далекого сінця.
***
Лучче нині горобець, як завтра голубець.
***
Краще синиця в жмені, ніж журавель унебі.
***
Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
***
Краще пізніше, ніж ніколи.
***
Узявся за гуж – не кажи, що не дуж.
***
Обізвався грибом, то лізь у борщ.
***
Пустився в бійку – чуба не жалій!
***
Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком – завжди.
***
Тоді ціну йому знаєш, як його втеряєш.
***
Що маємо – не дбаємо, втративши – плачемо.
***
Близько лікоть, та не вкусиш.
***
Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить.
***
Раз опечешся, другий – остережешся.
***
Інша рада – гірш, як зрада.
***
Зла іскра все поле спалить і сама щезне.
***
Мале щеня, та й те гавкає.
***
Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
***
Шила в мішку не сховаєш.
***
Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне!
***
Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між люди показатися.
***
Стид хоч і не дим, а очі виїсть.
***
Совість гризе без зубів.
***
Тямитиме науку до нових віників.
***
Знявши голову за волоссям не плачуть.
***
Після бою кулаками не махають.
***
Про ноги не думають, коли голова в петлі.
***
Не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили.
***
Не до поросят свині, як свиня в огні.
***
На безриб’ї і рак риба.
***
Не прилетів соловей, - нехай же іволга за його править!
***
Є люди, що й солов’я не люблять.
***
Трапляється, що й по мудрому чорт катається.
***
Там муха сідає, де рану чує.
***
А що мені, молодому та нежонатому!
***
Умниця – хвалить вся улиця.
***
Він для мене ні грім, ні туча.
***
Нащо нам гроші, коли ми самі хороші!
***
Як ви нам, так і ми вам.
***
Не вдержався за гриву – за хвіст не вдержишся!
***
Кому, кому, а куцому припаде!
***
І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.
***
Все любить міру.
***
Від жару і камінь трісне.
***
Кожному спустити – то й на світі не жити.
***
На ловця і звір біжить.
***
Замахнув на лисицю, а вовка вдарив.
***
Добре довго пам’ятається, а злеє – ще довше.
***
Це ще тільки цвіт, а ягоди будуть!
***
Кому весілля, а курці смерть.
***
І за соломину вхопиться, хто топиться.
***
Як топишся, той за бритву вхопишся.
***
З поганої вівці хоч вовни жмут.
***
Ти ще не бачив смаленого вовка!
***
Підеш туди, куди Макар телят не ганяв!
***
Ниточка доведе до клубочка.
***
На вовка помовка, а заєць капусту з’їв.
***
Не їла душа часнику, не буде й смердіти.
***
Як у лісі гукнеш, так і відгукнеться.
***
Який стук, такий грюк.
***
Хто як постеле, так і спатиме.
***
Яке "помагайбіг", таке й "доброго здоров’ячка!"
***
Любиш їздить – люби й саночки возить!
***
Любиш смородину – люби й оскомину!
***
Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
***
Як захоче коза сіна, то до воза прийде.
***
Прийде коза до воза, скаже: "Ме!"
***
Не копитові кобила, а копито кобилі.
***
Свого не цурайся – за чуже не хапайся.
***
Що винен – оддати повинен.
***
Дружба дружбою, а служба службою.
***
З чужого похмілля голова болить.
***
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
***
Всякий молодець на свій образець.
***
Хто як знає, так і тачає.
***
Кожна птичка свою пісню співає й своє гніздечко має.
***
Аби мед, а мухи налізуть.
***
Аби болото, а жаби будуть.
***
Занадився журавель до бабиних конопель.
***
Хто б дятлика знав, якби не його ніс!
***
Не мала баба клопоту та купила порося, порося в кувік, а баба в крик.
***
Треба, як п’ятого колеса до воза.
***
Потрібно, як п’ятої ноги собаці!
***
Так потрібно, як діра в мості!
***
Потрібно, як чорту лапоть!
***
Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, глухому музики.
***
Дбає, як пес за п’яту ногу!
***
Не все так сталось, як жадалось.
***
З гори вскач, а на гору – хоч плач!
***
Зав’яз пазурець – і пташці кінець!
***
Голка в стіжок упала, - пиши пропала!
***
Коли нема на молоці, то й на сироватці не буде.
***
Коли на те йдеться, то й серед дороги гнеться.
***
Як на гріх, то й граблі стріляють.
***
Як на біду, то й в кваші палець зломиш.
***
Під лихий час і кум за собаку.
***
Чужая біда – людям сміх.
***
Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.
***
Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін.
***
Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив!
***
Раз на віку спіткнешся, та й те люди бачать.
***
Лежачого не б’ють.
***
Із рук все валиться в біді.
***
Лиха та радість, по котрій смуток наступає.
***
При біді за ніч голова молоком береться.
***
Більш копи лиха не буде.
***
Буде утіха, як з дірявого міха.
***
Час все лікує.
***
Ліпше сяка-така пісенька, ніж плач.
***
Хто старе спом’яне, тому глаз вон!
***
Що було, то мохом поросло.
***
Що без нас було – чули, що при нас буде – побачимо!
***
Ніч – мати, все покриє.
***
Вночі всі коти бурі, а всі корови сірі.
***
Вночі панують сови та сичі.
***
Чим дальше в ліс, тим більше дров.
***
В лісі дрова рубають, а до села тріски летять.
***
На другий раз наука, - не ходи в ліс без дрюка!
***
Куди дерево підрубане, туди воно й пада.
***
Іти пішки – нема замішки.
***
Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
***
Пішов батько навпростець – не скоро вернеться.
***
Хто дуже простує, той в дорозі ночує.
***
Хто ходить на манівці, той падає в рівці.
***
Хто пізно –ходить, той сам собі шкодить.
***
У нас так ведеться, що хата віником мететься.
***
Чорна корова, а біле молоко дає.
***
Мило сіре, та миє біло.
***
І чорна курка білі яйця несе!
***
І червоні чоботи муляють!
***
Не поможе мертвому кадило, а вороні мило.
***
З білого легко чорне зробити, але з чорного біле – тяжко.
***
Один хліб завше приїсться.
***
Перше м’ясо – свинина, перша риба – линина.
***
Дурне сало без хліба!
***
Де двом вариться, там третій поживиться.
***
Вареники ті самі, та інша макітра.
***
Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок.
***
Почекайте, варенички, прийде на вас масниця!
***
Сметаною вареників не зіпсуєш.
***
Кашу маслом не зіпсуєш.
***
Велике диво – опеньки!
***
Хрін дешевий, та що толку в тім?
Проти панів, багатіїв і урядовців
Проти сутяжництва і хабарництва
Проти церковників
Про бідність та горе
Про робітників та працю
Про дружбу та віру в правду
Про сміливість та про рідний край
Про працю та навчання
Про природу, сади та городи
Про кохання та шлюб
Про сім’ю
Про здоров’я, хворість, старість та смерть
Проти нещирих та хитрих
Проти п’яниць та злодіїв
Інші пороки Ч. I
Побутові Ч. I
Пишіть мені
Юля Турчина, м. Харків