Гостю налив чарочку, а сам випив парочку
Приказки та прислів’я: про людські пороки.
Частина І
ПРОТИ БОЯГУЗІВ
***
У страху очі великі.
***
Показалась за сім вовків копиця сіна.
***
Що сіре, то й вовк!
***
Полохлива ворона й куща боїться.
***
Полохливий заєць і пенька боїться.
***
Полохається, як заєць бубона.
***
Так вже й спить, як полоханий заєць.
***
Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
***
Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
***
У лісі вовки виють, а на печі страшно.
***
На словах города бере, а на ділі жаби боїться!
***
Налякав міх – і торби страшно!
***
Злякався, аж у п’яти закололо!
***
Злякавсь, аж у душі похолонуло!
***
Злякався, аж сорочка на мені пополотніла!
***
З переляку очкур луснув.
***
Пішла душа в п’ятки!
***
Труситься, як осичина.
***
Ні живий, ні мертвий!
***
П’ятами накивав, - аж залопотіло!
***
Всіх би перегнав, та бігти боюсь.
***
Ви утрьох, та злякались вовка, а ми усеми, та тікали від сови.
***
Проштрафився – й носа не показує.
***
Дав дулю через кишеню.
***
Не бачила сова орла, а як уздріла, то аж зомліла.
***
Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить.
***
Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне.
***
Страху нема там, де його не бояться.
***
Молодець проти овець, а проти молодця і сам, як вівця.
***
Не думай про страх, то його й не буде.
***
Боязливому по вуха – смілому по коліна.
***
На смілого собака гавка, а боязливого рве.
***
Вовків бояться – в ліс не ходить.
***
Коли боїшся, то з чимсь таїшся!
***
Погано, як боїться: лиха не мине, а ще й натремтиться.
***
Хто боїться – той не рушить, хто відважить – той віз підважить.
ПРОТИ ГЛУЗЛИВИХ, ЗАЗДРІСНИХ
***
Самі в гріхах, як в реп’яхах, а ще й людей судять!
***
Чужі гріхи перед очима, а свої – за плечима.
***
Не бачить сова, яка сама.
***
На другого примоза, а про себе ні слова.
***
Себе любиш – людей гудиш, себе хвалиш – людей ганиш.
***
Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом.
***
В чужім глазу бачить зразу, а в своїм – ні разу.
***
В чужім оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає.
***
Сміялася верша з сака, гляне – коли й сама така!
***
Дорікає горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі.
***
Не смійся, горох, ти не лучче квасолі, - розмокнеш, то й лопнеш.
***
Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз.
***
З насмішки люди бувають, а насмішникам очі вилазять.
***
І з посміху люди бувають.
***
Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш!
***
Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
***
Не смійся чужій біді, бо й своя на гряді.
***
Хто сміється, тому не минеться.
***
Не радуйся чужому лихові.
***
Не викидай усіх палиць на чужих галиць.
***
Гарно сміється той, хто сміється останній!
***
У заздрості на все великі очі.
***
У чужій руці завжди шматок більший.
***
На чужій ниві все ліпшая пшениця.
***
Сестра сестрі заздріть в красоті.
***
Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
***
Заздрий від чужого щастя сохне.
***
На чужий коровай – очей не поривай!
ПРОТИ СВАРЛИВИХ, УЇДЛИВИХ
***
Бджола жалить жалом, а чоловік – словом.
***
Мухи та комарі кусають до пори, а для лихої людини нема ні пори, ні години.
***
Добрий пес луччий, як злий чоловік.
***
Скаженому псові уступи з дороги!
***
Скажена собака і хазяїна кусає.
***
Жаба і на вола рот роззявля.
***
Сердитого спиняти – гірш роздратувати.
***
Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
***
Хоч кума, але чортом дивиться.
***
Гляне – молоко кисне!
***
Гарна година, та ні з ким полаятись.
***
Коли б могла, то в ложці води утопила б!
***
По парі пізнати, чим серце кипить.
***
Серце з перцем, а душа з часником.
***
Без огню варить.
***
Без огню пече.
***
Мов спасівська муха, усім очі виїдає.
***
Гризе, мов іржа залізо.
***
Дірку в голові прогризла.
***
Розходилась, як квочка перед бурею.
***
Кричить, як ворона над курчам.
***
Не поможе кадило, коли бабу сказило.
***
Це така баба, що їй чорт на махових вилах чоботи подавав!
***
Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила.
***
Красавиця, що з під столу кусається!
***
Кидається скаженою собакою.
***
Отакі, матінко, лихії люди: як напало на мене семеро перекупок, то ледве одгризлась!
***
Лаяла, лаяла, - насилу ціле село перелаяла.
***
Худий, як щука, лютий – як тур в горах.
***
Завзяте, як панське щеня кляте.
***
Мале щеня, та дуже завзяте.
***
Цей з зубами родивсь!
***
Я йому слово, а він мені десять!
***
Накрив мокрим рядном та ще й помелом.
***
Залив за шкуру сала!
***
Не києм, то палицею.
***
Набрид гірше гіркої редьки!
***
Він мені у печінках сидить!
***
Чужі собаки – байдуже, одіб’ються, а свої заїдять.
***
Живуть, як кішка з собакою.
***
Гризуться, як собаки за кістку.
***
Два коти в одному мішку не помиряться.
***
Не помиряться, як два коти над салом.
***
Глечик пополам – ні тобі, ні нам!
***
За онучу збили бучу.
***
Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере – і чорт не розбере!
***
У нашому полку чортма толку.
***
Хто в ліс – хто по дрова!
***
Те к лісу, а те к бісу.
***
Хто в горох, а хто в чечевицю!
***
Отак: той у ріпу – той у мак!
***
Суперечок нема, ну й до діла далеко.
***
Де два сваряться – третій користає.
***
Молоді сваряться – тішаться, старі сваряться – казяться.
***
Криком дуба не зрубаєш!
***
Криком вогню не вгасиш!
***
Якби криком брать, то кого б ми до рук не прибрали!
***
Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись?
***
Язиком що хоч мели, а рукам волі не давай!
ПРОТИ НЕПРИВІТНИХ, НЕЧЕМНИХ
Вітали, а за здоров’я не питали.
***
Просили на дорозі, щоб не були на порозі.
***
Добро пожалувать мимо наших воріт борщу сьорбати.
***
Милості просим на своїх харчах.
***
Рад би гостю – хліба шкода!
***
Будемо гостити: то у вас, то в тебе.
***
Який гість, така йому й честь.
***
Як кого, то й за стіл саджають, а кого – то й з під лави виганяють.
***
Кому чарка, кому дві, кому нема й одної.
***
Добрі гості, та в середу трапились.
***
Як був квас – то не було вас, а як настало квасило – то і вас розносило.
***
Сідайте, на чим стоїте!
***
Незваному гостю місто за дверима.
***
Надіявся дід на обід та й води не пив.
***
По бороді текло, а в роті сухо було!
***
Хоч не нагодувати, аби запрохати.
***
Їж, а то вже трохи свиням не вилила!
***
Не вставай, ще в печі долото жарене!
***
Гостю налив чарочку, а сам випив парочку.
***
Подали груш, то й за столу руш!
***
Можна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти.
***
Гості першого дня – золото, другого – срібло, а третього – мідь, - хоч додому їдь!
***
Нагодують калачем, та й в спину рогачем!
***
Ось вам, дядьку, шапка й рукавиці, - гуляйте у нас ще!
***
Три дні ходу – днина гостини!
***
Прийшли непрохані, то й підемо не кохані.
***
Посиділи в гостях на покуті знадвору.
***
От гостював, - насилу з душею вирвався!
***
Поїхав погостювати, а прийшлося горювать.
***
Погуляв, як собака на вірьовці!
***
Яке частування, таке й дякування.
***
Як їдять та п’ють – то й кучерявчиком звуть, а як поп’ють, поїдять, - прощай, шолудяй!
***
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість – що не постав, то
з’їсть.
***
Хоч мене в гості не звуть, та я знаю, де живуть.
***
Де сісти, там сісти, - аби що з’їсти!
***
Тільки на поріг – так і в зуби пиріг.
***
Це такий, що за шматок кишки піде сім миль пішки!
***
Він любить чужі борщі пробувать.
***
Тьопай, Мартине, мати ще підкине!
***
Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт!
***
Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала.
***
Черево – не дерево: роздасться.
***
Хай краще живіт потісниться, ніж страва скиснеться!
***
Хай бісове дерево трісне, аби дар божий не пропадав!
***
Їв би очима, та душа не приймає.
***
Баба з нехочу ціле порося з’їла.
***
Дайте мені, ще й дитині моїй.
***
Щоб знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав!
***
Гості хліба не цурались, та й сала не стало.
***
Як часто за шапку береться, так не скоро піде.
***
Гість хоч не довго буває, та все примічає.
***
В гостях добре, а дома найлучче.
***
В гостях добре пити й їсти, а дома спати.
***
В гості збирайся, а дома пообідать не забудь!
***
Хоч їдеш у гостину, а хліба бери в торбину.
***
Їдеш у гостину на день – бери хліба на тиждень.
Проти панів, багатіїв і урядовців
Проти сутяжництва і хабарництва
Проти церковників
Про бідність та горе
Про робітників та працю
Про дружбу та віру в правду
Про сміливість та про рідний край
Про працю та навчання
Про природу, сади та городи
Про кохання та шлюб
Про сім’ю
Про здоров’я, хворість, старість та смерть
Проти нещирих та хитрих
Проти п’яниць та злодіїв
Інші пороки Ч. I
Побутові Ч. I
Пишіть мені
Юля Турчина, м. Харків