Батьки і діти, парубки та дівчата, кохання, одруження
— Скільки вам років, Марусю? — запитали якось дівчину.
— Вісімнадцять.
— Але ж два роки тому ви говорили те саме.
— А я не з тих, що сьогодні кажуть одне, а завтра друге.
БАТЬКИ І ДІТИ
***
ЯК БАТЬКО З СИНОМ ХАЗЯЙНУВАЛИ
Їдуть батько з сином п’яненькі. Син і каже:
— Хазяйнуємо ми, тату, з вами, бодай би чорти вашого батька так
хазяйнували.
— Чийого, синку, батька? — питає батько.
— Та як вам, тату, жалко свого, то нехай мого, — дає син.
***
ДОБРИЙ СИН У БАТЬКА
Батько лягає спати й каже до сина:
— Завтра вдосвіта підемо, сину, в поле картоплю садити.
— Добре, тату, — відказує син, — але якщо я просплю, то ви йдіть без
мене.
***
ДОБРИЙ СИН
— Маєте, дядьку, діти?
— Та маю одного сина.
— А курить?
— Боронь боже, в своїм житті він ще не мав цигарки в руках.
— А п’є?
— Лише молоко.
— Це мені подобається.
— А не приходить пізно додому?
— Ніколи! Сидить вдома як удень, так і вночі.
— О, добрий син!
— А скільки йому років?
— Та вчора три місяці минуло.
***
"ПОЖАЛІВ"
Батько з сином молотили ціпами жито на току. Надвечір син і каже
батькові:
— Ідіть, тату, додому, відпочиньте, та заодно й пшона натовчіть.
***
ЗА ГРОШІ І ДУРЕНЬ МОЖЕ
Покликав циган малого циганчука, дав йому в руки торбу й наказав:
— Піди купи груш.
Узяв циганчук торбу й каже:
— Давай гроші — куплю.
— Та за гроші всякий дурень купить, — повчає циган. — Ти піди й купи
без грошей.
Пішов малий. Незабаром повертається з порожньою торбою й подає її
циганові.
— А де ж груші?
Дитина лукаво усміхнулась:
— Коли груші в торбі, то їх і дурень їстиме. Попробуй поласувати,
коли їх нема.
***
ЗЕЛЕНИЙ ДУБ
Сів батько з двома синами обідати в лісі. Узялися до гарячого борщу.
Покуштував один син — пече.
— Та й дуб же! — каже.
Покуштував і другий син.
— Та ще й зелененький, — каже.
А батько заслухавсь, про що вони балакають, та як сьорбне тоді повним
ротом того борщу, та як підскочить:
— А щоб же ви, синки, на тому дубі повисли!
***
КОСАРІ
Косили якось батько з сином.
— Йой, — каже батько, — як же ми мало вкосили!
— Е, — відказує син, — ви старі, я молодий, — кому ж них було косити?
От сіли вони полуднувати.
— Йой, — каже батько, — як же ми багато з’їли!
— Ей, — відказує син, — ви хлоп і я хлоп, чи ж не було кому?
***
ЗРІВНЯВ РАХУНОК
— Що це ти так погано працюєш? — сказав батько.
— Я дві лопати землі кидаю, а ти одну.
Попрацювавши до обіду, прийшли вони додому їй сіли обідати. Тоді
син і каже батькові:
— Дивись, батьку, поки ти один раз донесеш ложку до рота, я двічі.
Тепер рахунок зрівнявся — три на три.
***
А ДІРКУ ЗАТКНУВ?
Батько, лежачи на печі, питає сина:
— Василю, ти стайню замкнув?
— Замкнув.
— А дірку заткнув, щоб часом кобила не вилізла?
***
ЯК СИН КОСУ ХОВАВ
Косили одного разу батько з сином жито. Надвечір, коли вже треба
було повертатись додому, батько й каже синові:
— Біжи та посеред ниви сховай косу, щоб не возитися з нею. Син узяв
косу та й побіг. Біжить та й кричить на все поле:
— Тату! Тату! Тут косу класти?
А батько ні слова, тільки махає руками, показує, мовляв, клади там,
бісів сину, чого кричиш, бачиш — люди дивляться.
Поклав син косу та й повернувся. Батько як шмагоне його батогом:
— А як ховають що-небудь, то хіба кричать?
На другий день вони знову поїхали в поле. Батько й каже:
— Біжи, сину, та візьми ту косу, що ти вчора сховав серед ниви.
Побіг син. Шукав, шукав, перебіг ниву вздовж і впоперек, коси немає.
А батько кричить:
— Що ти там так довго шупортаєшся? Неси скоріш косу!
Прибіг син та й шепоче татові на вухо:
— Тату! Тату! Коси нема — вкрали! Я ще з серед ниви хотів кричати,
та боявся, що як голосно скажу, то знов будете бити.
***
ДЕ ЗАЄЦЬ, А ДЕ БАТЬКО
Жив у нашому селі Омелько Сковорун. Там такий був завзятий мисливець,
що й не сказати. А ще до того й побожний. Так він і сина виховав.
Синок його при всякій мові бога згадував.
Пішли якось на полювання. Батько з рушницею, а син так. Сусідський
парубчак Грицько теж поплентався з ними. От ходили чи не ходили по
полю, аж гульк — заєць схопився з борозни. Батько прицілився, натиснув
на курок, а воно осічка...
Він знову навів рушницю, ще раз клацнув, а рушниця не стріляє, батько
тую зброю на ріллю, скинув швиденько чоботи та й подався за зайцем.
Забіг так далеко в поле, що й не видно. Вийшов син на пагорб, подивився
та й каже до Грицька:
— Ого-го-о-о! Де в бога заєць, а де в чорта батько!
***
ЯКБИ ТАТО ЗЛІЗЛИ..
Виліз батько на хату та лагодить стріху. А синки, задерши голови,
перемовляються. Один каже:
— Ти диви, наш тато мов чорт на хаті.
А другий:
— Якби тато не дурні та злізли, вони тобі дали б.
***
ЗАСПОКОЇВ
Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає:
— Чого ви, мамо, плачете?
— Плачу, синку, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої
немає.
— Не плачте, мамо, — заспокоїв матір син, — я скоро оженюсь, то
й буде вам поміч.
***
ЧАДО
— Скільки років ти збираєшся сидіти на моїй шиї?
— А хіба я знаю, скільки ти ще проживеш?
***
"ПРАЦЬОВИТИЙ" СИН
Приїхав син у село до матері. Увійшов до хати, поставив чемодан
та відразу:
— Мамаша, дай мені порубать! Мати здивовано поглянула на сина:
— Ти знаєш, якраз нема чого рубать, учора сусід Охрім всі дрова, спасибі
йому, порубав.
Прикусив син губу, а тоді:
— Мамо, дайте їсти!
— О, так би ти й казав, а то не встиг поріг переступити, відразу
за роботу хапаєшся, — сказала мати.
***
ТРИ ІВАНИ
Мала молодиця трьох синів, різних за віком, і всі троє звалися Іванами.— Як же, — питають молодицю, — ви їх кличете?
— А дуже просто, — відказує, — по батькові кличу.
ПАРУБКИ ТА ДІВЧАТА, КОХАННЯ, ОДРУЖЕННЯ
***
"РОБОТЯЩА" ДІВЧИНА
Прийшов хлопець сватати дівчину й почав питати неї, що вона вміє
робити, а чого не вміє.
— Люди кажуть, Галю, що ти шити не вмієш.
— Так, хіба що шити.
— І корову, кажуть, не вмієш подоїти.
— Ну, ще й корову не подою.
— І навіть кажуть, що хліба не спечеш.
— Може, ще тільки хліб не пекла.
— Танцювати, кажуть, не вмієш.
— Ну, це вже люди безсоромно брешуть!
***
"ЖЕНИХ"
А робив би? Нехай-но!
— А їв би?
— Дай-но!
— Оженив би ся?
— Ото!
— А сорочка де?
— Мовчи!
***
КОЗАК ТА ДІВЧИНА
Ішов козак дорогою, а на колоді сиділа дівчина. Він і каже:
— Є дівчина, та п’ятниця!
— Козаче, завтра субота буде, та дівчини не буде.
***
ЧОМУ НЕ ОЖЕНИШСЯ?
— Приятелю, чому ти ніяк не оженишся?
— Я, бачиш, рад би оженитись, але не можу собі пари підібрати.
— А якої ж ти шукаєш?
— Я шукаю, щоб вона була багата, красна та дурна.
— А то чому такої?
— От чому! Як не буде багата і красна, то я її не схочу, а як не
буде дурна, то вона мене не схоче.
***
НЕ СХОЧЕ
— Куме! Нащо-бо ви вашого сина жените, воно ще дитина, дурне! —
сказав кум кумові.
А той відповів:
— Ба, кумоньку, та-бо то добре дурня оженити. А як до розуму дійде,
то не схоче.
***
ТРИ ДІЛА РОБИТЬ
Хотів хлопець женитися, та все шукав роботящої дівчини, щоб разом
кілька діл робила.
Куди не піде, то дівчина чи шиє, чи пряде, чи пере сорочки, чи мастить
хату, а все тільки одно діло робить:
У своєму селі не знайшов він собі до смаку. Прирадили йому дівчину
в другому селі.
Узяв він старостів і пішов свататися. Дівчина саме була одна в хаті
й замкнулась, бо мила голову. Коли старости постукали в двері, вона
й крикнула:
— Почекайте трохи, бо я шию мию, купаюся.
Хлопець аж підскочив, так зрадів, і засватав таку роботящу дівчину.
Після весілля він небавом і питає:
— Скажи мені: як це ти три діла робила?
— Та то я шию мила, купалася.
***
ЦИГАН СВАТОМ
Ішов парубок із старостами. Назустріч циган:
— Куди ви ідете?
— Ідемо сватати парубка.
— Візьміть мене з собою, я буду підхвалювати.
Тї кажуть:
— Ходи!
Пішли вони до хати, захваляють парубка, кажучи:
— З нього добрий господар, — має стіжчата хліба.
— Ба, таки добрі стіжки! — підказує циган.
— Має ялівки!
— Ба, таки добрі корови!
— Бики має.
— Ей, де там бики! Таки добрі воли!
— Часом, — кажуть свати, — трохи нап’ється.
А циган:
— Ба, добре нап’ється!
— Ніякої, зрештою, нема догани, тільки скалочку очах має.
— Де там? Він таки добре сліпий!
Тії взяли й відправили сватів: не хтіли давати дівку за такого хваленого
жениха.
***
ПОСАГ
Приїхав до багача свататись молодий хлопець. Дівчата у багача погані.
Багач обіцяє:
— За молодшою даю двадцять тисяч карбованців, за старшою — сорок
тисяч, за найстаршою — шістдесят тисяч.
— А немає у вас ще старшої? — питає жених.
***
НАСТИРЛИВИЙ ЖЕНИХ
Надумав старий холостяк у п’ятдесят років одружитися. Йому й порадили
взяти вдову з сусіднього села. Прийшов він до вдови та й почав закидати
про одруження. А вдова й слухати не хоче:
— Що ви, що ви! У мене вже дочка на відданні!
А жених не розгубився та й каже:
— Тоді віддайте дочку!
***
ПУД СОЛІ
Один парубок зустрівся з гарною дівчиною і так закохався, що вирішив
одразу ж оженитись.
— Як же ми можемо одружитись, — говорить дівчина, — коли так мало
знаємо одне одного. Ще ж і місяця не минуло, як ми познайомились,
а для тога щоб добре пізнати людину, треба з нею, як то кажуть, пуд
солі з’їсти.
— А ми давай поженимось, — стояв на своєму хлопець, — а потім будемо
разом їсти сіль, бо так, живучи окремо, ми й через десять років не
будемо знати, скільки солі з’їли.
***
ОСТОГИДЛО ЧЕПУРИТИСЯ
Крутиться дівчина перед дзеркалом і каже:
— Хоч би швидше заміж вийти, так уже остогидло чепуритися!
***
ВОНА НЕ З ТИХ
— Скільки вам років, Марусю? — запитали якось дівчину.
— Вісімнадцять.
— Але ж два роки тому ви говорили те саме.
— А я не з тих, що сьогодні кажуть одне, а завтра друге.
***
ВИЯСНИЛИ
— Катю, вчора мені снилося, що я вас поцілував. Що може значити
такий сон?
— Це значить, що ви спритніші у сні, ніж наяву.
***
ЗУСТРІЛИСЯ
Одного хлопця поклали в лікарню. Його прийшла одвідати дівчина.
Побачивши жінку в білому халаті, вона звернулася до неї.
— Чи можу я бачити хворого?
— А хто ви будете? — запитала жінка.
— Я його сестра, — відповіла дівчина.
— Дуже рада з вами познайомитись, я його мати, — сказала жінка.
***
НЕ ТІ ОБРУЧКИ
— Маме, чому колись були модні грубі й широкі, а тепер тонкі й вузенькі?
— Колись, доню, однієї обручки мусило вистачити на ціле життя.
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ АНЕКДОТИ, ЖАРТИ, ДОТЕПИ
Видавництво художньої літератури "Дніпро", Київ - 1967
Злиденне життя бідноти
Розум, кмітливість, дотепність
Батьки і діти, парубки та дівчата, кохання, одруження
Родинне життя
Пишіть мені
Юля Турчина, м. Харків