Приказки та прислів'я: про бідність, горе, злидні, голод, жебрацтво, сирітьську та вдовину долю

***

Не кожен, хто дбає, той і має.

***

Частіш: хто робить – голий ходить.

***

Від трудів праведних не наживеш палат каменних.

***

Шилом моря не нагрієш – від тяжкої роботи не розбагатієш.

***

Бідному в житті тільки робота та скорбота.

***

Як на ноги сп’явся, то й за працю взявся.

***

Багатому свято, а вбогому діла багато.

***

Бідність - не порок, а гірше нещастя.

***

Тільки й рідні, що лапті одні!

***

Не ходить біда по лісу, тільки по бідних людях.

***

Гроші-то й роблять біду на світі.

***

Біда бідака знайде, хоч і сонце зайде.

***

Козак з бідою, як риба з водою.

***

Біда красить, як кип’яток рака.

***

Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.

***

Просились злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає.

***

Уклюнулись злидні на час, а не виженеш і за рік.

***

За злиднями добра не доробишся.

***

Як одна біда йде, то й другу за собою веде.

***

Біда бідою їде й бідою поганяє.

***

Біда ще й за горе зачепилася.

***

Біда біду бачить по сліду.

***

Той біди не бачив, хто сльозами не вмивався.

***

Біда – не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.

***

Хоч плач і не втирайся, а в тугу не вдавайся.

***

Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.

***

Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш.

***

Біда здибає легко, а трудно її збутися.

***

Біда вимучить - біда й виучить.

***

Не за нами одними біда прийшла, та тільки нам від того не легше.

***

Впився бідою, похмелився сльозою.

***

Біда біду перебуде – одна згине, друга буде.

***

Од біди тікав, та на другу натрапив.

***

Кого біда учепиться, то на спину стеребиться.

***

Трудно вийти з біди, як каменю з води.

***

Всюди біда, лише там добре, де нас нема.

***

На віку горя – море, а радощів – і в ложку не збереш.

***

Горе – що море: ні перепливти, ні випливти.

***

Горе – море: всього не вип’єш.

***

Мало слів, а горя річка.

***

Води – хоч топитись, та нема де напитись.

***

Не шукай горя – воно само знайде.

***

І на горах родить горе.

***

І за морем люди б’ються з горем.

***

І в Відні люди бідні.

***

Лихо нікого не красить.

***

Горе тільки рака красить.

***

Горе не задавить, а з ніг звалить.

***

Іржа їсть залізо, а горе – серце.

***

Лихо не по дереву ходить, а по людях.

***

Гірке його життя, як полин.

***

Крутиться, як білка в колесі.

***

Змарнів, як полова.

***

Живе, лиха прикупивши.

***

Живе, як сорока на тину.

***

Примостивсь, як сорока на колу.

***

Живемо добре, горя в людей не позичаємо.

***

Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди.

***

Де лихо пристане, там і трава в’яне.

***

Лихо приходить тихо.

***

Лихо до нас біжить бігом, а від нас навкарачки лізе.

***

Відходить лихо пішки, а приїздить верхи.

***

Лихо як наскочить, то й почне торочить.

***

Ти хочеш на гору, а лихо за ногу.

***

Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.

***

Добро пушить, лихо сушить.

***

Радість красить, печаль палить.

***

Журба – не сонце, а сушить добре.

***

В доброму житті кучері в’ються, а в поганому – січуться.

***

Доки сонце зійде – роса очі виїсть.

***

Доки сонце зійде – довго намерзнешся.

***

Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.

***

Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу.

***

Журба плугом по серцю оре.

***

Журба гірша, як хвороба.

***

Як черв’як у дереві, так біда в серці.

***

Від горя хворість, - від хворості смерть.

***

Нужда та праця в могилу кладе.

***

Інший молодий годами, та старий бідами.

***

У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.

***

Бідному все вітер у очі віє.

***

На убогого всюди капає.

***

Хто везе, того ще й підганяють.

***

На бідного Макарі всі шишки летять.

***

Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.

***

Без волі плачу доволі.

***

Гадка гадку прошибає: журиться, що нічого не має.

***

Звання козаче, а життя собаче.

***

Світу багато, а поночі жить.

***

Не все то маємо, що гадаємо.

***

Степ без кінця, а коня попасти ніде.

***

Тільки й землі маю, що поза нігтями.

***

Тяжко сіяти, як нічого орати.

***

Поля – що й курці лапою нема де ступити.

***

І курці носом нема де клюнуть.

***

Там того поля на заячий скік.

***

Дожились до того, що хоч серед хати орати.

***

Хто б його рад чуже орати, та от горе – свого плуг не оре.

***

На нашій ниві колосся, що у шолудивого волосся.

***

Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень.

***

На чужому коні не наїздишся, а чужим добром не нахвастаєшся.

***

Побила лиха година – ота чужа нива та позичений серп.

***

На чужій землі не доробиш хліба.

***

На чужому полі не матимеш волі.

***

У чужій пасіці бджіл не розведеш.

***

В чужій кошарі овець не розведеш.

***

Бідаку не первина, що ні з чим до млина.

***

У голоти нема що молоти.

***

Моє не молочене, а твоє і на тік не волочене.

***

Багато я маю, - аж три клуні хліба: в одній вітер, в другій – мак, а третя – стоїть так.

***

Привикай, коровко, до житньої соломки.

***

Нема у мене ні кола, ні двора, - увесь тут.

***

Такий бідний, як мак начетверо.

***

Маюся, як голий у терну.

***

Нізавіщо і рук зачепити, щоб було як жити.

***

Дожились до того, що нема нічого.

***

Не живе, тільки дні одживає.

***

Б’ється, як риба об лід.

***

У голоти безліч турботи.

***

Як засинаю, тоді тільки й лихо забуваю.

***

Ані печі, ані лави, і на столі нема страви.

***

Ні кола, ні двора, ні рогатого вола.

***

Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівають.

***

До дуги й вудила не достає тільки воза та кобили.

***

Куди не кинь, то все клин!

***

Рогатої скотини: вила та граблі. Хорошої одежі: мішок та рядно.

***

Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді!

***

Думала, чого корова не реве, а її дома нема.

***

Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу – ложкою.

***

Дожився до самого краю.

***

Хоч вовком вий.

***

Як не вертись, дітись нікуди: на небі високо, а в воду глибоко.

***

Хоч сядь та плач, хоч сидячи кричи!

***

Хоч з мосту та в воду!

***

Хоч живий у яму лізь!

***

Дожились, що ні свитки , ні чобіт.

***

Аж скриня тріщить з наготи.

***

В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.

***

Одна на мені, а друга в пранні.

***

Держись, Хома, - іде зима!

***

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що!

***

Вербові дрова, а козиний кожух, то випре й дух.

***

Іде зима, а кожуха нема.

***

Як настане лютий, то спитається, чи вдягнені, узуті.

***

Ні шерстинки у дворі: голий, як бубон.

***

Голого легко голити.

***

Голий, як турецький святий.

***

Голе, аж ребра світяться.

***

Голий, як мати народила.

***

Голому й на сіні мулько.

***

Голий, як палець.

***

Голий, як пень.

***

З голого, як з святого, не візьмеш нічого.

***

Голий підперезався, і все на ньому – хоч в дорогу!

***

От розбагатіла: поли деру, та спину латаю.

***

Поли крає, а плечі латає.

***

Багатий! Куди не кинь, та все латкою наверх.

***

Бідному куди не кинь, та все догори діркою.

***

Куди не оберни, то все дірки зверху.

***

Вітром підбито, а морозом підшито.

***

Тягни рядно на двох одно.

***

Хоч грошей нема, та в одежу вбився: розкрий поли, той ноги голі.

***

Родився без сорочки, так і вмру без штанів.

***

Прожив, як у ступі стовк: ні смаку, ні знаку.

***

Дожився: штани одні, а сорочок не менш!

***

Штани – як решето, а чоботи роти пороззявляли.

***

Бідному сапоги усе добрі до ноги.

***

Одна нога взута, другая роззута, а якби третя була – не знаю, як би й пішла.

***

На свиті стільки лат, як на селі хат.

***

Багатий на лати, та на дрібні сльози.

***

Тільки й має, що на собі.

***

У чоботях іде, а сліди босі.

***

Була в мене шапка пояркова: сім год по яру валялась – вона мені на мою голову дісталась.

***

Наїлась біди, напилась води.

***

Хліб та вода – бідного їда.

***

Хліб та каша – то їда наша.

***

Борщ, каша та ще кваша – вся їжа наша.

***

Борщ та капуста – хата не пуста.

***

Хліб – батько, вода – мати.

***

Без хліба – не до обіда.

***

Аби хліб, а зуби будуть.

***

Лісу – хоч бийся, води – хоч мийся, а хліба – хоч плач.

***

Без солі, без хліба – худая бесіда.

***

Живемо, хліб жуємо,а іноді ще й присолюємо.

***

Багач не відає, що бідний обідає.

***

Не замісиш густо, як у коморі пусто.

***

У вбогого щодня піст.

***

Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.

***

Риба – не хліб: ситий не будеш.

***

Риба – вода, ягода – трава, а хліб всьому голова.

***

Коли є хліба край, то й під вербою рай.

***

Як хліба ні куска, то й в хаті тоска.

***

Не красна хата уграми, а красна пирогами.

***

Не до жиру – буть би живу!

***

Живемо, - часом з квасом, порою з водою.

***

Навчить лихо з маком коржі їсти.

***

Галушка, лемішка – хлібові перемішка.

***

Один з сошкою, семеро з ложкою.

***

Ще то не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема.

***

Ні хліба куска, ні солі дробка, ні страви ложки, ні води корця.

***

Вари воду –вода й буде!

***

З попелу галушки не вдаються до юшки.

***

Стало на юшку, а не стало на петрушку.

***

Юшка кишки переїла.

***

Від кулешу і ніг не поколишу.

***

Поки жнемо, доти й їмо, а як скосили – то все й поїли.

***

Молотив цілий день, а віяти нічого.

***

Ні в горшку, ні в мішку.

***

Нема й ока запорошить!

***

Прийшов нестаток – забрав остаток.

***

Казала кума – дам пшона, а у неї в самої нема.

***

Борщ такий, що за туманом і дітей не видно.

***

Ніщо їсти, ніде сісти.

***

Попросили б і сісти, так нічого їсти.

***

Такий убогий, що й кошеняти з запічку нічим виманити.

***

Стільки має, як голодний за зубами.

***

Їсти – хоч своїх пальці гризти.

***

Голод – не тітка, а лютої мачухи лютіший.

***

І ріски в роті не було.

***

Так виголодався, що й не забалакає.

***

Голодне око не засне глибоко.

***

Не спиться – хліб сниться.

***

Голодній кумі хліб на усі.

***

Голодному і вівсяник добрий.

***

Голодний з’їсть і холодне.

***

Голодній курці все просо на думці.

***

Голодному й опеньки м'ясо.

***

Голод києм не відженеш.

***

Вижене голод на холод.

***

Прийшов гість, та на голу кість.

***

Спасибі за полудень, що наївся та й голоден!

***

На порожній шлунок і душа смутиться.

***

Добре пісні співати пообідавши.

***

Прийшлась ложка до рота, та їсти чортма чого.

***

Обмок – як вовк, обкис – як лис, голоден – як собака!

***

Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то несмачно.

***

Лихо наше – ячна каша: з’їв би і такої, та нема ніякої!

***

Що ж робить? Хіба круту варить, бо рідкої ні з чого.

***

Добра каша! Крупина за крупиною ганяється з дрючиною.

***

Густенька каша, та не наша, а наш несолений куліш – як хочеш, так його і їж!

***

І дурень кашу зварить, як пшоно є!

***

Гречана каша – то матір наша, а хлібець житній – батько наш рідний.

***

Вареники - хваленики, всі вас хвалять, та не всі варять!

***

У піст їли хрін, а у м’ясниці – кислиці.

***

Був би горщик та було б в горщику, а покришка найдеться!

***

Вони мотузком хліб ріжуть, бо ножа нема.

***

Сип. Жінко, перцю, - нехай нам хоч раз на віку гірко буде на серцю!

***

Коли ласувати, так ласувати: бий, жінко, ціле яйце в борщ!

***

«Що ваші роблять?» - «Пообідали, та хліб їдять».

***

«Тату, ідіть обідати!» - «А хліб є?» - «Нема!» - «Ну, я не голодний».

***

Вже й дрова і вода, - коли б сир і мука, то вареників би наварила.

***

Казав дід бабі: «Якби сир та масло, то вареників наварили б, тільки що ж, - борошна нема».

***

За одним присідом вечеря з обідом.

***

«Що вечеряв?» - «Скрутні: покрутився, покрутився та й спати ліг».

***

«Що варили на вечерю?» - «Шару юшку. Пошарите, та й спать поляжете».

***

«Моя мати між двома хлібами вмерла». – «Чого ж так?» - «Одного не дочекала, а другий вже минувся».

***

Нема що їсти, нема пити, немає й роду, щоб поговорити.

***

«Є» - слово, як мед солодке; «немає» - слово, як полин, гірке.

***

Гірка горілка, та й життя не солодке.

***

До неба високо, до царя далеко, а до шинку близько.

***

Бідна душа без гроша.

***

У кого грошей нема, тому й світ, як тюрма.

***

У його грошей, як у жаби пір’я.

***

У кишені вітер гуляє.

***

Пив би пиво, та в кишені диво.

***

Де тонко – там і рветься, де благе, там і дереться.

***

Загряз в борги по самі вуха.

***

Краще без вечері лягати, та без боргів вставати.

***

Як батька чужими пирогами поминать, то лучче без поминок.

***

Без позички жити – не тужити.

***

Станеш позичати – будеш бідувати.

***

Був голосок – та позички з’їли.

***

Голод мутить, а борг крутить.

***

Позичка на боржнику верхом їздить.

***

В борг береш – собі на шию ярмо кладеш.

***

Позика – не штука, та віддача – мука.

***

Мій батько нікому не винний: у одного позичає, а другому повертає.

***

Чужа хата – гірше ката.

***

В чужій хаті і тріска б’ється.

***

Хата чужая, як свекруха лихая.

***

Бодай ніхто не діждав у чужому кутку сидіти.

***

«Кіндрате, де твоя хата?» - «Літом на галах, а зимою під скиртою». (Гал – галявина в лісі).

***

Не в тім річ, що у хаті піч, а біда, як нема.

***

Така хата тепла, що спотієш дрижачи.

***

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

***

Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш.

***

Живеш, як у решеті: відкіль вітер не дме, та повна хата холоду.

***

Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.

***

І комашки мають подушки, а бідняк – у голови кулак.

***

Хто нічого не має, того ніхто не знає.

***

У бідного і приятелі мруть.

***

Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають.

***

Коли бідний, то забуде й брат рідний.

***

Кожні ворота для бідного заперті.

***

Бідному ніхто не подарує.

***

Маємось, як горох при дорозі: хто не хоче, той не скубне.

***

Шерсть стрижуть і шкуру деруть.

***

З кого ремінь деруть, а з кого лій топлять!

***

Хоч латане, аби не в людей хватане.

***

Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити.

***

Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять.

***

Цілий вік з торбою не лаявся.

***

Гірш всього при старості бідність.

***

Радий старець і тому, що пошив нову торбу.

***

Моє господарство – в міх та й на плечі!

***

А, здорові, діди! Чи не маєте біди? То в мене купіть, або й так візьміть.

***

Батько був середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині.

***

Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося.

***

Де щастя упало, там і приятелів мало.

***

Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!

***

Матір ні купити, ні заслужити.

***

За гроші не кипиш ні батька, ні матері, ні родини.

***

Нема тих яток, що продають рідних маток.

***

На світі знайдеш усе, крім рідної матері.

***

Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна!

***

Сирота – як камінь на роздоріжжі.

***

Сироту і вдовицю – то й тріски б’ють.

***

За сиротою журба за журбою.

***

Сиротою жити – сльози лити.

***

Хто сиротою не бував, той не наплакувався.

***

Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.

***

На сирітський жаль ніхто не вважає.

***

Ніхто не баче, як сирота плаче; а як за скаче, то всяк баче.

***

В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, - так чують.

***

Сироту лають і б’ють, та плакать не дають.

***

Сироті хоч з мосту та в воду.

***

Без роду, без плем’я – без привіту, без совіту.

***

Росла – весни не бачила, зросла – літечка не знала, прийшла осінь – сирітського серця не нагріла.

***

З хати по нитці – сироті свитина.

***

Тоді сироті неділя, як сорочка біла.

***

Сироті докипить і в животі.

***

Без батька – півсироти, а без матері – вся сирота.

***

Як умре дитина, то мала щербина, а як батько або мама – то велика яма.

***

Чужа ласка – сироті великдень.

***

Сироті женитися – ніч маленька.

***

Сирітська сльоза не капає дарма.

***

І у сироти на подвір’ї сонце засвітить!

***

Мати голівку миє – пригладжує, а мачуха миє – прискубує.

***

Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є.

***

Мати дітей пушить, а мачуха сушить.

***

Добра мачуха, а все не рідна мати.

***

Мачушине добро, як зимнє тепло.

***

У мачухи прямі очі, а дивиться косо.

***

Лучче людям робить, ніж мачусі годить!

***

Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш – льолю купи, хочеш – голий ходи.

***

Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив!

***

Вдовіти – горе терпіти.

***

Вдівець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

***

Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти!

***

Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає.

***

Плачте, очі, хоч до віку по доброму чоловіку.

Інтродукція
Проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
Проти панського суду, сутяжництва і хабарництва
Проти церковників
Про бідність та горе
Про робітників
Про дружбу та віру в правду
Про сміливість та про рідний край
Про працю та навчання
Про природу, сади та городи
Про кохання та шлюб
Про сім'ю
Про здоров'я
Проти нещирих та хитрих

Пишіть мені abetka_logopedka@ukr.net

Юля Турчина, м. Харків