Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців

***

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

***

Бідняки потіють, а пани з того жиріють.

***

Царі – псарі: жалю не знають, людей за псів вважають.

***

Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять.

***

Цар - як кабан, а цариця – як печериця.

***

За царя нема й сухаря.

***

Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв.

***

Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом.

***

Багач – як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже.

***

Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає.

***

Багач норовить, як би бідного з ніг збити.

***

Бідний до бідних рідний, а багач нікому не радий.

***

От тобі, бабо, й Юр’їв день.
(Прислів’я виникло в зв’язку з скасуванням в XVI ст. права кріпаків переходити раз на рік в день Юрія ( 26 листопада за ст. ст.) від одного пана до іншого)

***

Білі ручки чужу роботу люблять.

***

Сама земля панові не родить – мужик робить.

***

Бідняк робить, а багачеві родить.

***

Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.

***

Пан не жне, не косить, а жупан носить.

***

Пану і в будень свято, а в мужика і будень однято.

***

Бідний з праці рветься – багатому черево дметься.

***

Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати.

***

Багатство дме, а бідність удвоє гне.

***

Панам косять, а собі хліба просять.

***

Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому – дітки їсти просять.

***

Багач їсть калач, а бідний і хліба не має.

***

Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з’їсть.

***

Багач би око вийняв за кавалок хліба.

***

Багач так має, аж йому горлом пхає, а бідняк лиш слинку ковтає.

***

Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає.

***

Поки багатий стухне, то убогий опухне.

***

Ситий голодному не товариш.

***

Ситий голодного не розуміє.

***

Багатий бідного ніколи не зрозуміє.

***

Пшениця – то хлопська мука, хмельницька біда, а панська їда

***

Багатому пшениця, а вбогому полова.

***

Багатому дбає, а в себе й сорочки не має.

***

Багачеві прибиль, а біднякові загибель.

***

Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.

***

Качиного зоба не накормиш, а панської кишені не наповниш.

***

Багачеві вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає.

***

У багатого й теля з телям, а в убого одна корова, та й та ялівка.

***

Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не найде.

***

Пан скаче, а хлоп плаче.

***

Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багатий скривиться, то усяк дивиться.

***

Панські шати – наші лати.

***

Через золото сльози ллються.

***

А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди?

***

Де один панує, там сотня бідує.

***

Велика риба маленьку цілою ковтає.

***

Багатому щастя, а вбогому трясця.

***

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

***

Нема добра в нашім селі, бо панів багато.

***

Про вовка помовка, а чорт пана несе.

***

Панська свора – вовча потвора.

***

Не нашого поля ягода.

***

Панського роду, а псячого ходу.

***

Хто багатий, той не любить дати.

***

Пан би землею удавився, аби лише хлоп її не мав.

***

Панський маніфест спиною читали.

***

Тоді пани добрі, як сплять.

***

Добра пані за рабами.

***

Добрий пан: взяв у дітей хліб та й кинув псам.

***

Пан добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти.

***

З хлопами мирно живемо – лани хлопами оремо.

***

До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи.

***

Панам лихо розкидати – не плугом орати.

***

Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.

***

Якби не був свинуватий, то не був би і багатий.

***

Як багатий, так і клятий.

***

Тіло в злоті, а душа в мерзоті.

***

Де є такий багач, щоб не хотів більше, як має?

***

Пани – мужикові чужі люди.

***

Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий.

***

Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно.

***

Лиха зазнали від панів та й від підпанків.

***

Круки на стерво летять, а пани на людську біду.

***

Панська ласка – що вовча дружба.

***

У пана ласка до порога.

***

Панська ласка на бистрім коні їздить.

***

Багатому й гріхи прощають, а вбогого і так карають.

***

У сильного завжди безсильний винен.

***

Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.

***

Широкі панські степи, а людям на них тісно.

***

В панські ворота широко увійти, а вузько вийти.

***

На чиєму току молотять, тому й хліб возять.

***

Чий берег, того й риба.

***

Чия гребля, того й став.

***

Чий кінь, того й віз.

***

Багатому життя, а бідному виття.

***

Тільки й ходу, що з мосту та в воду.

***

Годи панові рік, а день не вгодиш – пропав навік.

***

Що вільно панові, то не вільно Іванові.

***

Дались мені у знаки оті панськи кулаки.

***

Піди до Кракова – всюди біда однакова, піди й за Карпати – то треба бідувати.

***

Від Львова до Кракова – скрізь біда однакова.

***

Ворон ворона не клює, пан у пана шкуру не здере.

***

Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать.

***

Пан з паном погодиться, а Іван в спину дістане.

***

За наше жито та ще нас і бито.

***

Чують, як пісні співаємо, а не чують, як вовками виємо.

***

Коли б пан за плуг взявся, то й світу б відцурався.

***

У селі пан – як у городі бур’ян.

***

Зарився в добрі, як свиня в багні.

***

За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере.

***

Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.

***

Від багача не жди калача.

***

Дай панові покуштувати, то він і гамкне.

***

Скільки панові не годи – рябу корову не подарує.

***

Казав пан: «Кожух дам», - та слово його тепле.

***

Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь.

***

Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть.

***

Чого пан гладок? Поїв та й на бок.

***

Хвали сіно в стогу, а пана в гробу.

***

Раз питався пан Івана, чи він любить свого пана. А Іван відповідає: «Люблю, пане, навіть дуже; щоб вас усі так любили, то ви б давно в землі гнили».

***

«Тату, лізе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан».

***

Рад бідняк пану, як сирота трясці.

***

Що малий пан вліпить, то й великий не відійме.

***

І малі камінці роблять синці.

***

Панська собака по-панськи гавкає.

***

Аж гарчить – так на меншого кричить.

***

Казенна палата від селян багата.

***

Крамар – як комар: де сяде, там і п’є.

***

Без бариша – голодна душа.

***

Заправив, як за рідного батька.

***

Що ступить, то лупить.

***

Купля руки пече, а продаж гріє.

***

Не похвалиш – не продаси, не погудиш – не купиш.

***

Купець бере торгом, піп – горлом, а мужик горбом.

***

Сякий-такий торгаш, та все їсть калач, а хлібороб хліб робить – і хліба вволю не їсть.

***

Мужик багатий – як віл рогатий.

***

Забагатів Кіндрат – забув, де його і брат.

***

Заліз в багатство, забув і братство.

***

Пан собакою був – собача йому і смерть.

Інтродукція
Проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
Проти панського суду, сутяжництва і хабарництва
Проти церковників
Про бідність та горе
Про робітників
Про дружбу та віру в правду
Про сміливість та про рідний край
Про працю та навчання
Про природу, сади та городи
Про кохання та шлюб
Про сім'ю
Про здоров'я
Проти нещирих та хитрих

Пишіть мені abetka-logopedka@ukr.net

Юля Турчина, м. Харків