Для кожної людини найважливіше у світі це її родина. Тут нас завжди зрозуміють і підтримають, вислухають і дадуть добру пораду.
До своїх близьких ми повертаємось знову і знову, ділимося радістю і турботами,
розповідаємо цікаві новини, спілкуємося і відчуваємо від цього радість.
В цьому сенсі я дуже щаслива людина, мене оточують найрідніші люди.
Бабуся – моя мудрість, матуся – моя підтримка,
татусь – моя допомога, брат – мій гарний настрій
і сама маленька, але сама кохана дівчинка – моя донечка.
Поруч з нею час лине непомітно, її питливі очі постійно дивляться на мене,
наше з нею спілкування надає мені сил та творчого натхнення.
Але зараз я хочу розповісти про свою матусю.
Вона дуже яскрава та талановита людина, має трьох онуків та залишається
молодою, енергійною, життєрадісною.
Працює матуся вчителем музики у школі, її дуже люблять діти за пісні та
доброту. І для мене вона найрідніша людина та наймудріша подруга.
Тут я написала декілька її пісень. В них і спогади про
дитинство, і почуття до своїх дітей, і любов до України. Коли ми співаємо
ці пісні з матусею (до речі, вона грає на гітарі та фортепіано), в людей
це викликає бурю емоцій – від суму та хвилювань до світлого почуття радості.
***
Мамина казка
Розкажи мені, матусю, казку добру,
Розкажи мені казочку свою.
Я запам'ятаю все надовго:
Голос твій і посмішку твою.
Приспів:
Там метелик золотий
Над трояндовим кущем,
А волошки синьоокі
Під зоряним дощем.
Там і радість, і тепло,
І надія, і любов.
Слухаю, а ти розказуй
Знов і знов.
Ввечорі сідає сонечко за хати,
Ти зігрій мене теплом своїм,
А коли сама я стану мати
Твою казку дітям розповім.
Приспів.
***
Трава зелена
Трава зелена біля дому
І цвіт шипшини під вікном,
Таке все рідне і знайоме,
Що інколи здається сном.
Приспів:
Яка краса навколо мене,
Я нею дихаю й живу,
Хатинка біла, Україно,
Тебе матусею я зву.
Бабуся вранці кличуть снідать,
А я десь забарилася,
Знайшла волошки на городі,
На них я задивилася.
Приспів.
Там вітер ковилі гойдає,
Там жито, а там небокрай.
І музика така лунає,
Це може не земля, це рай!
Приспів.
***
Хатиночка
Мій рідний край, ти поле і ставок,
І в синім небі зграї золотих зірок,
Хатинка край села, там де бабуся вік жила,
Колодязь у дворі, бузок квітучий навесні.
Приспів:
Білесенька, гарнесенька,
Хатиночка-картиночка,
Забуть тебе не можу я -
Така вже доля моя.
Мій рідний край, до тебе повернусь,
І щоб зігріть тебе, піснями пригорнусь.
З тобою разом ми, збулися радіснії сни,
Гніздо лелека в'є, а у садку бузок цвіте.
Приспів.
***
Гілка калини
Гілка калини стука в віконце,
Я прокидаюсь разом із сонцем.
Радуйся ранку, добра людина!
Радуйся ранку, дружна родина!
Приспів:
Гори високі, ріки широкі,
Для мене єдина,
Ти моя Україна!
Дзвінкі струмочки і полонини,
Звуки трембіти, голос дівчини.
Радуйся пісні, добра людина!
Радуйся пісні, дружна родина!
Приспів.
***
Птаха
Щебетала мені птаха, щире щось, таке красиве,
І не знала, і не знала, як та пісня серцю мила.
Наспівалась, полетіла, долі кращої шукати,
Піднялась аж до хмарини, звідти пісні не лунати.
Приспів:
З висоти на землю подивилась,
Крильцями махала, не зігрілась.
Земле рідна моя! Я без тебе не я!
І до мене повернулась, це щоб я не сумувала,
І щоб пісня не забулась, та, що мати наспівала.
Не схотіла в край далекий, де завжди багато сонця,
До калалини прилетіла, що біля мого віконця.
Приспів:
І співала птаха, і співала,
І піснями душу зігрівала:
Земле рідна моя! Я без тебе не я!
***
Веснянка
Весна іде, весна гуде
Птахи летять і гомонять
З вирію знов повернулись вони
Віддані друзі весни
Приспів:
Весно, весна-красна
Ти нам співаєш пісень
І підспівує гай!
Весну, весну-красну
Ми так чекали всі,
В зелень дерева вдягай!
Весна іде, весна гуде
Струмки дзюрчать, струмки дзвенять,
Наче співають веснянку вони
Щиро, на всі голоси!
Приспів.
***
Пісня про маму
Колисає вітер, колисає
Білі, білі вишні у саду.
Я іду по стежці і здається,
Наче по дитинству я іду.
Приспів:
Втомлені руки, посмішка щира твоя,
Дай тобі Боже років щасливих життя,
Як мені гарно, коли ти, рідненька, з нами.
Хто може може бути краще від мами.
Пам’ятаю все я, пам’ятаю:
Біля хати ввечорі удвох
Ми курчат маленьких годували
І лузали вистиглий горох.
Майоріє поле, майоріє,
Як в дитинстві ми по ньому йдем,
Мамина любов завжди зігріє,
З нею ми ніде не пропадем.
Приспів.
Пишіть мені abetka_logopedka@ukr.net
Юля Турчина, м. Харків
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь!
Скільки в стелі дощок, щоб в тебе було стільки дочок!